Фінальне дослідження мало на меті виміряти прогрес у переконаннях та ставленні жінок і чоловіків у трьох східних областях України, які постраждали від конфлікту, щодо ґендерних норм, відносин влади і підлеглості, ґендерно-зумовленої дискримінації та насильства у порівнянні із результатами Базового опитування, проведеного у 2018 році. Результати останнього стали доказовою базою для регіональних і місцевих політик, планів і програм, спрямованих, поміж іншого, на вдосконалення заходів із попередження та реагування на ҐЗН і домашнє насильство в Донецькій, Луганській та Запорізькій областях/ Вони використовувалися при розробці та впровадженні заходів на рівні громад та інформаційних кампаній, спрямованих на побудову відносин на засадах взаємної поваги і нульової толерантності до насильства.
Для забезпечення порівнюваності даних у ході Фінального опитування потрібно було максимально точно відтворити методику, яка використовувалася в ході Базового опитування. Однак з огляду на вимоги безпеки в умовах пандемії COVID-19 дослідницькі методи, які передбачали особисту взаємодію, були замінені на максимально подібні способи збору даних, які передбачали опосередковані контакти між учасниками дослідження (по телефону або онлайн).
Основним методом збору даних в ході Фінального дослідження стало опитування населення віком 14-70 років шляхом проведення телефонних інтерв’ю з використанням методики CATI – Computer Assisted Telephone Interview (у ході Базового дослідження інтерв’ю проводилися особисто).
Вибірка – багатоступенева, стратифікована, із квотним методом відбору респондентів на останньому етапі, репрезентативна для населення віком 14-70 років Запорізької області та підконтрольних Уряду України територій Донецької та Луганської областей. Загальний обсяг вибіркової сукупності становив 3000 респондентів (по 1000 у кожній із областей). Основні блоки запитань анкети а також алгоритм побудови і реалізації вибірки були ідентичними до тих, що використовувалися в ході Базового опитування.
Після завершення збору кількісних даних було проведено 6 фокус-групових дискусій з представниками наступних цільових груп: жінки, які постраждали від ГЗН, у т.ч. учасниці груп самодопомоги, молодь віком 14-17 років, яка брала участь у інформаційних/адвокаційних заходах, що реалізовувалися Структурою ООН Жінки та партнерами. Фокус-групи проводилися дистанційно із використанням сервісу Zoom.
Порівняння результатів базового і фінального опитувань показало тенденцію щодо поступового послаблення ґендерних стереотипів, зниження толерантності до насильства, зменшення віктимізації постраждалих від ҐЗН. Особливо очевидними були зміни щодо сприйняття ҐЗН серед жінок та молоді, які брали участь у різноманітних активностях, ініційованих структурою ООН Жінки та їх партнерами, про що свідчать результати фокус-груп із відповідними цільовими групами. Водночас у громадській думці значною мірою зберігається стереотипне сприйняття жіночих і чоловічих ролей у сім’ї та суспільстві, настанови на толерування насильства та віктимізацію постраждалих.
Інші дослідження
Дослідження з питань впровадження інструментів електронної демократії через платформу E-DEM
Оглядові дослідження за методикою «безпечна громада (безпечне місто)»
Оцінка ґендерної обізнаності серед медичних працівників в Україні
