Огляд бар’єрів, які перешкоджають доступу до послуг у зв’язку з ВІЛ-інфекцією для ЛЖВ, ЛВІН, СП і ЧСЧ

Дане дослідження було проведене в рамках регіонального проекту «Партнерство заради рівного доступу до послуг у зв’язку з ВІЛ-інфекцією», що реалізовувався СЦО ЛЖВ за підтримки Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Воно являє собою фінальний етап оцінки, проведений на завершальній стадії проекту (базова оцінка проводилась у 2016 році).

Мета даного дослідження полягала у визначенні системних бар’єрів (законодавчих, політичних, економічних, організаційних, медичних, соціальних, культурних та інших) в країнах регіону СЄЦА, що перешкоджають доступу до безперервної допомоги у зв’язку з ВІЛ-інфекцією, для всіх ЛЖВ, ЛЖВ/ТБ та окремих ключових груп населення (ЛВІН, СП, ЧСЧ).

Географія огляду:

6 країн для проведення поглибленого аналізу (включаючи збір соціологічних даних): Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Російська Федерація, Узбекистан та Естонія.
8 країн для проведення лише кабінетного дослідження: Вірменія, Бєларусь, Грузія, Латвія, Литва, Молдова, Таджикистан, Україна.

Методологія дослідження базується на використанні кількох методів збору інформації та її подальшого аналізу:

кабінетне дослідження: огляд даних офіційної статистики 14 країн СЄЦА, звітів, аналітичних записок, результатів біоповедінкових досліджень, національних протоколів лікування ВІЛ-інфекції та інших релевантних документів;
збір соціологічних даних, включаючи проведення фокус-груп із представниками спільноти (ЛЖВ та представниками КГН) та глибинних інтерв’ю з експертами (керівниками медичних закладів та ВІЛ-сервісних НУО) в 6 країнах (Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Російська Федерація, Узбекистан, Естонія).

В кожній із 6 країн для поглибленого аналізу даних було проведено:

по 2 ФГД: по одній – з ЛЖВ, які приймають АРТ, і по одній – з ЛЖВ, які мають офіційно встановлений діагноз «ВІЛ-інфекція» але не приймають АРТ. В кожній із ФГД брали участь як ЛЖВ, що не належать до КГН, так і ЛЖВ-представники КГН;
по 4 глибинних інтерв’ю з експертами: по одному інтерв’ю з експертом, який представляє національну ВІЛ-службу, протитуберкульозну і наркологічну служби, а також ВІЛ-сервісну НУО.

Таким чином, загалом було проведено 12 фокус-груп і 24 глибинних інтерв’ю.