Ініціатором цього дослідницького проєкту є Державна служба України у справах дітей. Адже його мета – оцінка потреб молодих людей, які мають досвід виховання в інтернатних закладах або альтернативних сімейних формах, та уточнення підтримки, необхідної їм для успішної адаптації, соціальної інтеграції й переходу до самостійного життя в умовах повномасштабної війни.
Це дослідження є частиною заходів Операційного плану на 2024–2026 роки з реалізації Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні. Усі дослідницькі роботи виконані спеціалістами «Соціоконсалтинг»: розробка методики, збір соціологічних даних, їх аналіз, підготовка аналітичних продуктів. Рекомендації, розроблені на основі отриманих даних, покликані сприяти розвитку державної політики та вдосконаленню системи підтримки молоді після виходу з-під опіки держави чи альтернативних форм сімейного виховання.
Щоб почути голос самої молоді та фахівців, ми поєднали кількісні й якісні методи дослідження. Онлайн-опитування, фокус-групові дискусії та глибинні інтерв’ю допомогли глибше зрозуміти виклики, бар’єри та потреби молодих людей на шляху до самостійного життя.
Проєкт реалізовувався у тісній співпраці з ключовими національними стейкхолдерами – Державною службою України у справах дітей, Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей і Офісом дітей та молоді «ДійМО» при Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України. Це дозволило винести питання соціальної інтеграції молоді з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на порядок денний ключових державних інституцій.
Практичний вплив проєкту вийшов далеко за межі аналітичного звіту. Його висновки та рекомендації були враховані Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини під час підготовки Спеціальної доповіді щодо вразливості дітей в умовах воєнного стану, а також використані Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей під час оновлення Державного стандарту соціальної інтеграції та реінтеграції й удосконалення нормативно-правової бази.
Наші аналітичні документи стали не лише джерелом доказів для ухвалення рішень, а й відправною точкою для дієвих змін у державній політиці щодо підтримки молоді з досвідом інституційного та альтернативного сімейного догляду.