Дослідження було проведено з метою збору, узагальнення та аналізу експертних оцінок щодо механізмів життєздатності профілактичних заходів для груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ/СНІД в умовах, що змінюються. Реалізації дослідження передувало кабінетне дослідження, спрямоване на огляд чинного законодавства, включаючи аналіз підзаконних актів, затверджених органами державної влади, а також перегляд доступних результатів досліджень та інших аналітичних матеріалів. Завдання емпіричного дослідження формувались, виходячи з попереднього кабінетного дослідження, і були спрямовані на дослідження «білих плям», з’ясованих під час кабінетного аналізу, або для верифікації його попередніх висновків.
Всього було опитано 54 експертів: представників органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, які безпосередньо приймають рішення і контролюють їх виконання (депутатів обласних рад і Київської міської ради, керівників обласних (міських) департаментів (управлінь) охорони здоров’я, соціальної політики, фінансів, Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та експертів, діяльність яких безпосередньо пов’язана із протидією епідемії (представників координаційних рад різних рівнів, зокрема, головних лікарів або заступників регіональних центрів профілактики і боротьби зі СНІДом, лідерів регіональних НУО, секретарів/керівників КР та членів міжвідомчої робочої групи з підготовки Стратегії доступу представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ до профілактичних послуг.