Дослідження супроводжувало інтервенцію. Воно мало на меті визначити кінцеві результати інтервенції, її вплив на прихильність учасників (ВІЛ-позитивних підлітків) до АРТ, їх соціально-психологічне самопочуття та життя в цілому. На основі отриманих даних розроблялися рекомендації щодо вдосконалення інтервенції та механізму її впровадження.
Для проведення оцінки був використаний квазіекспериментальний дизайн, згідно якого досліджувалися дві групи ВІЛ-позитивних підлітків віком 10-17 років: експериментальна та контрольна. До експериментальної групи увійшли підлітки, які брали участь у інтервенції впродовж серпня 2018 – червня 2019, всього 107 осіб. Контрольна група – це ВІЛ-позитивні підлітки віком 10-17 років, які знають про свій ВІЛ-статус і приймають АРТ, проте не брали участь у інтервенції, всього 99 осіб. Для оцінювання впливу інтервенції використовувалась схема «До-і-Після». Згідно з нею порівнювались соціологічні дані, зібрані напередодні впровадження інтервенції й після її завершення (інтервал між опитуваннями становив близько 3 місяців). Додатковими джерелами інформації для оцінювання стали опитування батьків/опікунів підлітків, які брали участь в інтервенції, та її імплементаторів (співробітників НУО, лікарі-інфекціоністи тощо).
Результати дослідження підтвердили позитивний вплив інтервенції на ВІЛ-позитивних підлітків, включаючи:
- підвищення рівня знань, необхідних для прийняття підлітками правильних рішень із питань здоров’я, передусім щодо формування сталої прихильності до прийому АРТ;
- зростання рівня самоконтролю щодо регулярного прийому АРТ та з питань здоров’я загалом (напр., зросла частота відвідування лікаря-інфекціоніста);
- позитивну динаміку щодо сприйняття підлітками власного ВІЛ-статусу, включаючи підвищення готовності до розкриття ВІЛ-статусу; послаблення самодискримінації;
- покращення соціально-психологічного самопочуття.
Також була зафіксована позитивна динаміка щодо зниження вірусного навантаження в учасників експериментальної групи.