18 вересня 2026 року відбулася презентація результатів дослідження «Потреби і виклики у царині соціальної реінтеграції молоді з досвідом інституційного або альтернативного сімейного догляду під час війни», проведеного ГО «Аналітичний центр «Соціоконсалтинг» за ініціативи Державної служби України у справах дітей.
Його метою стало визначення потреб молодих людей, які мають досвід перебування в інституційних закладах або альтернативних формах сімейного виховання, та обсягу підтримки, необхідної для їхньої успішної адаптації, соціальної інтеграції та реінтеграції в життя громади в умовах повномасштабної війни.
Емпірична база дослідження включала онлайн-опитування 148 випускників інституційних закладів, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, 6 фокус-груп із випускниками, прийомними батьками/батьками-вихователями та фахівцями, а також 15 глибинних інтерв’ю з експертами. Збір даних проводився у лютому–травні 2026 року.
У презентації взяли участь представники державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських та міжнародних організацій, надавачі соціальних послуг та експерти. Організаторами заходу виступили Державна служба України у справах дітей, ГО «Аналітичний центр «Соціоконсалтинг» та Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей.
Під час презентації директорка ГО «Аналітичний центр «Соціоконсалтинг» Ірина Демченко представила основні результати та рекомендації дослідження.
Що показало дослідження
Перехід до самостійного життя залишається одним із найбільш вразливих етапів для молоді з досвідом інституційного або альтернативного сімейного догляду.
80% опитаних молодих людей зазначили, що зіткнулися із серйозними труднощами після виходу з відповідних форм догляду. Найбільш гострими є питання житла, освіти, працевлаштування, розвитку життєвих навичок, психологічного благополуччя та доступу до соціальної підтримки.
Найгострішою проблемою для цієї категорії молоді є житло. Навіть наявність юридичного права на житло не завжди означає, що молода людина має реальне й безпечне місце для проживання: житло може бути непридатним, зруйнованим або фактично недоступним через складні сімейні обставини. Крім того для більшості молодих людей оренда є фінансово складною через нестабільні доходи або відсутність роботи.
Є труднощі й з освітою та працевлаштуванням. Професійний вибір часто залежить не стільки від інтересів та здібностей молодої людини, скільки від доступності місця проживання та можливостей системи. Серед основних бар’єрів – недостатня практична підготовка, невідповідність отриманої професії потребам ринку праці та недостатня поінформованість про свої права і доступні механізми підтримки.
Окремий виклик – брак практичних навичок самостійного життя. З такими труднощами стикалися 88% випускників інституційних закладів та 44% молоді, яка виховувалася у прийомних сім’ях або дитячих будинках сімейного типу. Йдеться про фінансову грамотність, управління власним бюджетом, оформлення документів, побутову самостійність та прийняття повсякденних рішень.
Важливою є і психологічна складова. Лише близько третини опитаних вважають себе адаптованими до життя в громаді. Серед найпоширеніших труднощів – невпевненість у майбутньому, незадоволеність життєвою ситуацією, брак знань щодо поведінки у складних життєвих ситуаціях, проблеми з комунікацією та відчуття самотності.
Війна додатково посилила вразливість цієї категорії молоді. 85% опитаних зазначили, що повномасштабна війна суттєво вплинула на їхнє життя – через втрату близьких, вимушене переміщення, руйнування життєвих планів та погіршення психологічного стану.
Від результатів – до конкретних рішень
Презентація стала не лише можливістю представити результати дослідження, а й початком предметного обговорення того, що можна змінити на практиці.
Учасники говорили про необхідність більш узгодженої підтримки молодої людини ще до виходу з догляду та в перші роки самостійного життя. Зокрема, обговорювалися:
- посилення профорієнтації та залучення кар’єрних радників для молоді;
- розвиток наставництва та підтримки у працевлаштуванні;
- практична підготовка до самостійного життя – від фінансової грамотності та оформлення документів до пошуку житла й управління власним бюджетом;
- індивідуальне планування переходу до самостійного життя;
- цифрові інструменти, які допоможуть молодій людині швидко знаходити інформацію про свої права, виплати, послуги та контакти фахівців;
- забезпечення послідовного соціального та психологічного супроводу після виходу з догляду.
Окремо учасники домовилися продовжити роботу над практичними рішеннями. Зокрема, заплановано окрему зустріч з представниками Міністерства освіти і науки України для обговорення можливостей посилення профорієнтації та підтримки молоді. Також йтиметься про розроблення більш зрозумілих алгоритмів дій для молодої людини, розвиток цифрових інструментів супроводу та практичної підготовки до самостійного життя.
Подальшу роботу планують вибудовувати у трьох напрямах: використання можливостей, які вже передбачені чинним законодавством; апробація нових підходів у пілотних проєктах; а також підготовка пропозицій щодо необхідних законодавчих змін.
Таким чином, результати дослідження стали основою не лише для обговорення проблем, а й для визначення конкретних кроків, які можуть зробити систему підтримки молоді більш послідовною та доступною.
Дослідження проведено АЦ «Соціоконсалтинг» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.
Ознайомитися з результатами дослідження можна на сайті в розділі «Публікації»: інфографіка та полісі-бріф.